Contra errores Graecorum. Против ошибок Греков. Опровержение греческих заблуждений

90,00 

Contra errores Graecorum. Проти помилок Греків.
Спростування грецьких помилок
Коментований пров. з лат. Ілля Бей.
Видавництво: Кайрос. 2017, 190 с.

Опис

 

З рецензії книги

У 2017 р. вийшов трактат Томи Аквінського «Contra errores Graecorum» у російському перекладі Іллі Бєя. Свого часу цей твір відігравав важливу роль у підготовці Ліонського собору. У ньому автор продемонстрував, що, незважаючи на богословську гармонію, одним із джерел непорозумінь між греками і латинянами є труднощі пошуку відповідних слів, богословських термінів у кожній з двох класичних мов.

Окрім перекладу трактату Томи Аквінського, видання містить наукову передмову болгарського дослідника Георгія Капрієва, де логічно й послідовно представлено богословські погляди Векка (ХІІІ ст.). Капрієв стверджує, що трактат Аквінського і центральна теза Векка про те, що Святий Дух походить від Отця і Сина, мають те саме джерело – «Libellus» Миколи Котронського, грецький текст якого у ХІІІ ст. було перекладено латиною для папи Урбана ІV, а той вручив його Аквінському. Так професор Капрієв уводить читача в історичний контекст, необхідний для розуміння обставин виникнення трактату Томи Аквінського.

Сам текст трактату і його паралельний російський переклад із детальними коментарями займає майже три чверті видання. Вся перша частина і 31 розділ другої стосуються пневматології (вчення про Святого Духа), у наступних семи розділах Тома Аквінський розглядає позиції Римського понтифіка, а два останні стосуються використання квасного хліба в Євхаристії та науки про чистилище. В усіх розділах трактату Аквінський цитує висловлювання Отців Грецької Церкви на підтримку вчення, запропонованого Латинською Церквою.

Іноді Бєй у своїх коментарях покликається на твори відомих філософів. Зокрема, пояснюючи богословський контекст твердження «Отец не может пониматься как формальная, материальная или конечная причина Сына», перекладач посилається на вчення Арістотеля про чотири причини, викладене в «Метафізиці». Ними є: матеріальна причина (causa materialis), творча причина (causa efficiens), сутність предмету, тобто питання про ідею (quidditas), та кінцева причина (causa finalis) (с. 54). Докладно пояснюючи логічний термін «супозиція», перекладач розрізняє формальну, матеріальну, персональну та просту супозиції (с. 65). У терміні «камень прибежища» Ілля Бєй вбачає контамінацію двох словосполучень: «каменная твердыня» і «дом прибежища» (с. 176).

Коментар перекладача іноді стосується певних неточностей у тексті трактату Томи: цитуючи «Libellus», де написано «Spiritus ipse factus», Бєй наводить контекст Аквінського «Spiritus sanctus» (с. 89). Деякі пояснення автора російськомовного перекладу мають уточнювальний характер. Наприклад, у місці, де Тома згадує про символ, прийнятий Отцями Церкви, Бєй роз’яснює, що йдеться про Нікейсько-Царгородський символ віри (с. 163). У коментарі до перекладу містяться характеристики ангельських чинів за Діонісієм Ареопагітом: серафимів, херувимів та ін. (с. 106). Ілля Бєй наводить також гіпотези про авторство одного з трьох «вселенських символів віри» (с. 161), тлумачить термін «Дух Христовий», який використовує Кирило Александрійський (с. 162); вказує, що джерелом аналогії між співвідношенням осіб Трійці і поєднанням ланок ланцюга є 38-й лист Василія Великого (с. 166) тощо.

 

Олена Павлюк
PhD, доцент, Запорізький національний університет, Запоріжжя

Наукові записки УКУ: Богослов’я 7 (2020), стр: 434 – 436

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Contra errores Graecorum. Против ошибок Греков. Опровержение греческих заблуждений”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *